Корисна інформація
ФСІ у світі

Міжнародний досвід в сфері соціальних інвестицій

Фонди соціальних інвестицій працюють у багатьох країнах світу. Перший такий фонд був створений на початку 80-х років 20 століття у Болівії. Сьогодні такі фонди створені та успішно працюють у більш ніж у 60 країнах світу.

Діяльність їх спрямована переважно на відновлення об'єктів соціальної інфраструктури і подолання бідності. Проте фонд кожної країни має свої особливості.

Країни Латинської Америки часто використовують фонди соціальних інвестицій як надійний засіб “оперативної допомоги” у подоланні негативних для соціальної сфери наслідків економічної та фінансової кризи. Такі фонди є ефективними й у країнах, що страждають від природних катаклізмів. Наприклад, доволі успішним було впровадження механізму соціального інвестування у Вірменії для відновлення об'єктів соціальної інфраструктури, які постраждали від землетрусу.

Починаючи з 90-х років завдяки фінансовій підтримці Світового Банку механізми соціального інвестування почали працювати в колишніх соціалістичних країнах, таких як Болгарія, Румунія, Грузія, Молдова, Таджикистан, а з 2000 року – в Україні.

Український фонд соціальних інвестицій унікальний тим, що з самого початку його діяльності було закладено таку важливу складову, як сприяння реформуванню системи соціальних послуг в Україні.

Молдовський фонд соціальних інвестицій

Виконавчий директор УФСІ Мірошниченко В. вивчає молдовський досвід

Молдовський фонд соціальних інвестицій розпочав свою роботу набагато раніше українського, ще у 1997 році. Невелика територія Республіки Молдови дозволяє Фонду охопити своїми мікропроектами всю країну. Типологія об'єктів, що підлягають відновленню в Молдові майже така сама, як і в Україні – це школи, дитячі садки, ФАПи, водогони і водоочисні споруди, сільські дороги тощо.

Для ефективного контролю за використанням молдовським Фондом коштів, місцевою владою в районах створено Служби з вивчення ефективності інвестицій.

На кожний мікропроект в сільській місцевості Фонд виділяє від 50 до 75 тис. дол., внесок громади складає 15%. Згідно програми розвитку громад, що діє в рамках Проекту, громади, які завершили мікропроекти, об'єднані комп'ютеризованими Ресурсними центрами. Таким чином в Молдові сформовано мережу громад розбудованих Фондом.

Цікавою відмінністю роботи Молдовського Фонду є практика впровадження мікропроектів так званого другого туру. Такі мікропроекти впроваджуються в тих самих селах, де вже було успішно завершено один мікропроект. Щоправда, для цього населенні пункти проходять жорсткий конкурсний відбір за наступними критеріями: як громада підтримує і розбудовує об'єкт, чи залучаються інші інвестиції, чи організовуються толоки тощо. Після аналізу цих показників відбираються найбільш успішні громади і на мікропроект виділяється до 25 тис. дол., а внесок місцевих жителів має становити не менше 30%. Повторні інвестиції мають на меті закріпити ентузіазм громад і заохотити їх до подальшої розбудови.

Окрема суб-компонента передбачає впровадження мікропроектів у малих містах. Ті міста, що мають населення до 20 тисяч чоловік реалізують проекти вартістю не більше 150 тисяч доларів. Міста, які мають до 10 тисяч населення впроваджують мікропроекти вартістю до 75 тисяч доларів. Маленьким містам також повторно виділяються інвестиції.

Відрізняється від української і організація впровадження мікропроектів в Молдові. Молдовський Фонд впроваджує мікропроекти згідно цільових програм спільно з профільними міністерствами (освіти і науки, культури, охорони здоров'я тощо) на основі укладених з ними угод.

Наприклад, мікропроекти щодо відновлення об'єктів освітньої галузі (школи, дитячі садки) впроваджуються Фондом спільно з Міністерством освіти Молдови. Фонд відповідає за відновлення інфраструктури, а Міністерство за придбання обладнання і навчання персоналу.

Цікаво, що Молдовський Фонд ставить собі за мету зробити сільські школи центрами розвитку громади. Для цього приміщення шкіл після занять часто використовуються як будинки культури.

Окрема програма передбачає будівництво будинків культури за рахунок бюджетних коштів. В рамках цієї програми оголошується національний конкурс, на який керівники районів надсилають заявки і анкети. Такі мікропроекти впроваджуються Фондом у партнерстві з Міністерством культури. Вартість таких мікропроектів складає 150 тис. дол., контрибуція громади – 15%. Згідно вимог Фонду в приміщенні будинку культури обов'язково має бути бібліотека.

Щодо мікропроектів спрямованих на відновлення водопостачання і водовідведення, то обов'язковою умовою їх реалізації є встановлення лічильників.

Цікавим фактом є те, що Президент Республіки Молдова і Уряд доручили будувати соціальні об'єкти саме Молдовському фонду соціальних інвестицій. Вище керівництво Молдови прийшло до висновку, що завдяки процедурам Світового банку, Фонд діє більш ефективно, прозоро і відновлює соціально важливі об'єкти за значно менші кошти ніж це роблять міністерства (іноді в 3-4 рази дешевше). Завдяки особистій підтримці Президента Молдови і ефективності роботи Молдовський фонд соціальних інвестицій функціонує вже біля десяти років, отримав вже два кредити Світового банку, кілька грантів і має ще багато планів на майбутнє.

Фонд соціальних інвестицій Вірменії

Вірменська делегація вивчає український досвід в Житомирській області

Фонд соціальних інвестицій Вірменії розпочав свою діяльність одним з перших серед аналогічних фондів на території колишнього СРСР – ще в 1995 році. Сьогодні триває вже третій Проект Фонду. Бюджет першого Проекту складав близько 20 млн. дол., з яких кредит Світового банку – 12 млн. дол., решта – гранти, співфінансування Уряду Республіки Вірменія (1 млн. дол.) і громад. Відразу після закінчення першого Проекту Фонду соціальних інвестицій в 2001 році розпочався другий проект. Бюджет другого Проекту був більший першого - 29,3 млн. дол., з них 20 млн. дол. – кредитні кошти, 1,87 млн. дол. – грант Уряду Великобританії, 1,7 млн. дол. – співфінансування Уряду Вірменії, а також внески донорських міжнародних організацій, зокрема, єреванського офісу Управління верховного комісару у справах біженців „Азнавур-Вірменія”.

В рамках першого Проекту було виконано 260 мікропроектів. Приблизно 35% від загальної суми коштів Проекту пішло на ремонт і будівництво шкіл, стільки ж на мікропроекти пов'язані з питною водою (будівництво локальних систем водопостачання), 12% - на зрошувальну систему та іригацію, ще 12% - на об'єкти охорони здоров'я. 60-65% бюджету Проекту було витрачено на сільські громади.

У зв'язку з тим, що Вірменія часто страждає від землетрусів, Фондом виділяються кошти для постраждалих населених пунктів. Існує кілька головних критеріїв розподілу коштів вірменського Фонду: кількість населення, зона землетрусу, прикордонні райони (кордон з Азербайджаном), високогірні села, громади, де живуть біженці.

В другому Проекті Фонду відбулись зміни. З'явилася, зокрема, дуже важлива і нова на той час для вірменського Фонду компонента – тренінги. За рахунок британського гранту проводились навчання для керівників громад. Керівників органів місцевого самоврядування вчили управлінню, менеджменту, проводили для них фінансовий лікбез – вчили правильно складати бюджети тощо.

У Вірменії, як і в Україні, більше одного мікропроекту в одній сільській громаді не виконується. А у великих містах вірменський Фонд має право відновлювати більше одного об'єкту. Так, в столиці Вірменії Єревані було виконано декілька десятків мікропроектів. Середня їх вартість становить – 60-65 тис. дол.

Цікавим є те, що більшу частину коштів для мікропроектів Фонду надає вірменська діаспора, що проживає на території США та в інших країнах.

За 15 років роботи Фонд соціальних інвестицій Вірменії став досить відомим серед населення своєї країни і має довіру з боку громад. Крім того він користується підтримкою Уряду, адже будує і реконструює об'єкти удвічі дешевше, ніж це роблять державні структури Вірменії.

Як перший так і другий Проект Фонду соціальних інвестицій Вірменії визнано успішними, відтак Світовий банк вирішив надати кошти для впровадження третього Проекту, що тільки почав розгортатися.